The role of health in the formation of human capital under war challenges
DOI:
https://doi.org/10.51599/is.2024.08.03.08Keywords:
human capital, health, physical health, psychological health, student health, physical activity, recreational activities, impact of war on health.Abstract
Purpose. The purpose of the study is to determine the role and state of health in the formation of human capital based on bibliometric analysis and generalisation of the results of a survey of higher education students in the agricultural sphere.
Results. This paper examines the role of population health in the formation of human capital as the main resource for economic development. It is established that health is an important component of human capital, determining labor productivity, learning ability, social integration, and overall well-being. The deterioration of health caused by military actions and other factors can have long-term consequences for society. The survey of students of the State Biotechnology University (Kharkiv, Ukraine) found that the majority of respondents assessed their own health as good or excellent, but military actions have a significant impact on psychological health, as 88 % of respondents felt it has deteriorated. This negative impact can be reduced through a comprehensive approach that includes both immediate assistance and long-term rehabilitation and recovery programs. The survey results show that the respondents’ health state is influenced by their lifestyle, timeliness of access to medical facilities, and financial capabilities, i.e. income level. Sport is one of the key tools to help maintain and improve health. Of the total number of respondents, 74 % engage in physical activity at least once a week.
Scientific novelty. The paper presents one of the first attempts to empirically assess the role and state of health of future specialists in the agricultural sector of the economy in the formation of human capital in the context of military challenges caused by the ongoing Russian-Ukrainian war. The identification and evaluation of factors for intensifying health activities to improve health capital as a component of human capital are further developed.
Practical value. The study identifies a group of factors that have a positive impact on people’s health and thus allow improving health capital as a component of human capital, including intensification of sports activities, improving sleep patterns, increase in income, getting rid of bad habits that harm health, and healthy and regular nutrition. Therefore, it is recommended to invest time and money in these factors.
References
Тоноян Т. З., Лепян М. К. Здоров’я населення – основа формування людського капіталу і розвитку економіки. Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. 2010. Вип. 495. С. 47–51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_ec_2010_495_10.
Федько О. А. Багатоаспектність поняття здоров’я у сучасній науковій думці. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2009. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=76.
Кундєєва Г. О. Капітал здоров’я як базовий компонент людського капіталу. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2020. Т. 26. № 2. С. 100–109. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/31470.
Антонюк В. П. Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін. Вісник економічної науки України. 2021. № 2(41). С. 135–141. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141.
Богашко О. Л. Людський капітал та його роль у забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2014. Т. 19. Вип. 2/2. С. 32–35. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/12938/1/Liudskyi_kapital_ta.pdf.
Бондарчук Н. В. Теоретичний зміст людського капіталу та його складові. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2018. Вип. 14(1). С. 10–18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2018_14(1)_3.
Лебеда Т. Б. Людський капітал як фактор впливу на макроекономічну динаміку в Україні. Формування ринкових відносин в Україні. 2022. № 10. С. 11–21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2022_10_4.
Мельничук Д. П. Людський капітал: пріоритети модернізації суспільства у контексті поліпшення якості життя населення: моногр. Житомир: Полісся, 2015. 564 с.
Черевко Г., Вовк І. Здоров’я як елемент людського капіталу та чинник економічного зростання. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія: Економіка АПК. 2023. № 30. С. 7–15. https://doi.org/10.31734/economics2023.30.007.
Точиліна Ю. Ю. Структура людського капіталу та особливості його формування. Економічний простір. 2020. № 160. С. 7–11. https://doi.org/10.32782/2224-6282/160-1.
Севрюкова Є. Особливості формування людського капіталу домогосподарств на сільських територіях. Journal of Innovations and Sustainability. 2024. Vol. 8. No. 2. 08. https://doi.org/10.51599/is.2024.08.02.08.
Griban G. P., Lyakhova N. A., Tymoshenko O. V., Domina Z. G. et al. Current state of students’ health and its improvement in the process of physical education. Wiadomosci lekarskie. 2020. Vol. 73. Is. 7. Pp. 1438–1447. https://doi.org/10.36740/WLek202007124.
Griban G. P., Semeniv B. S., Alpatova O. M., Bakuridze-Manina V. B. et al. Current state of students’ health and factors as well as means of its improvement. Wiadomosci lekarskie. 2024. Vol. 77. Is. 6. Pp. 1161–1166. https://doi.org/10.36740/WLek202406108.
Griban G. P., Dikhtiarenko Z. M., Yeromenko E. A., Lytvynenko A. M. et al. Influence of positive and negative factors on the university students’ health. Wiadomosci lekarskie. 2020. Vol. 73. Is. 8. Pp. 1735–1746. https://doi.org/10.36740/wlek202008128.
Vaskivska H. O., Palamar S. P., Vlasenko O. M. Нealth in the civic students’ value system: empirical analysis. Wiadomosci lekarskie. 2019. Vol. 72. Is. 10. Pp. 1947–1952. https://doi.org/10.36740/wlek201910118.
Maksymova K. Formation culture of students’ health using fitness technologies in HEIs. Fizicna Reabilitacia ta Rekreacijno-Ozdorovci Tehnologii. 2022. Vol. 7. Is. 2. Pp. 61–65. https://doi.org/10.15391/prrht.2022-7.14.
Pohorilyak R. Y., Zheliznyak A. V., Feger O. V. Impact of distance education on students’ health. Wiadomosci lekarskie. 2023. Vol. 76. Is. 3. Pp. 640–644. https://doi.org/10.36740/WLek202303129.
Gordienko O. I., Movchan V. P. Ways to improve motional activity of students in the conditions of distance learning. Rehabilitation and Recreation. 2022. Vol. 10. Pp. 162–169. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.21.
Ashanin V., Filenko L., Pasko V., Poltoratskaya A. et al. Informatization on the physical culture of students using the «physical education» computer program. Journal of Physical Education and Sport. 2017. Vol. 17. Is. 3. Pp. 1970–1976. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03195.
Prysiazhnyuk S., Pryimakov O., Оleniev D., Ejder E. et al. Research health-keeping technologies in the system of physical education of students from special medical groups. Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol. 19. Is. 3. Pp. 1663–1669. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.03241.
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І. та ін. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум; за ред. Л. М. Карамушки. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733813.
Шушпанов Д. Г. Детермінанти здоров’я населення: суть та особливості систематизації. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 2(24). С. 141–152. https://doi.org/10.15407/dse2015.02.141.
References
Tonoian, T. Z., & Lepian, M. K. (2010). Population health – basics of the formation of human capital and economic development. Scientific Journal of Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University. Economics, 495, 47–51. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_ec_2010_495_10.
Fedko, O. A. (2009). The multidimensionality of the concept of health in modern scientific opinion. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 4. Available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=76.
Kundieieva, H. O. (2020). Health capital as the basic component of human capital. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii, 26(2), 100–109. Available at: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/31470.
Antonyuk, V. P. (2021). Human capital of Ukraine in the context of international comparisons: problems and tasks of its development to ensure technological changes. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2(41), 135–141. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-1414.
Bogashko, O. L. (2014). Human capital and its role in promoting innovation development of the national economy. Odesa National University Herald. Series Economy, 19(2/2), 32–35. Available at: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/12938/1/Liudskyi_kapital_ta.pdf.
Bondarchuk, N. V. (2018). Theoretical content of human capital and its components. The Actual Problems of Regional Economy Development, 14(1), 10–18. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprer_2018_14(1)_3.
Lebeda, T. B. (2022). Human capital as a factor of influence on macroeconomic dynamics in Ukraine. Market Relations Development in Ukraine, 10, 11–21. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2022_10_4.
Melnychuk, D. P. (2015). Liudskyi kapital: priorytety modernizatsii suspilstva u konteksti polipshennia yakosti zhyttia naselennia [Human capital: priorities for modernising society in the context of improving the quality of life]. Zhytomyr, Polissia.
Cherevko, H., & Vovk, I. (2023). Health as an element of human capital and a factor of economic growth. Bulletin of Lviv National Environmental University. Series “AIC Economics”, 30, 7–15. https://doi.org/10.31734/economics2023.30.007.
Tochylina, Yu. (2020). Structure of human capital and features of its formation. Ekonomichnyi prostir, 160, 7–11. https://doi.org/10.32782/2224-6282/160-1.
Sevriukova, Y. (2024). Peculiarities of human capital formation in rural households. Journal of Innovations and Sustainability, 8(2), 08. https://doi.org/10.51599/is.2024.08.02.08.
Griban, G. P., Lyakhova, N. A., Tymoshenko, O. V., Domina, Z. G., Dovgan, N. Y., Kruk, M. Z., Mychka, I. V., … & Prontenko, K. V. (2020). Current state of students’ health and its improvement in the process of physical education. Wiadomosci lekarskie, 73(7), 1438–1447. https://doi.org/10.36740/WLek202007124.
Griban, G. P., Semeniv, B. S., Alpatova, O. M., Bakuridze-Manina, V. B., Tomich, L. M., Oliinyk, M. O., & Khlus, N. O. (2024). Current state of students’ health and factors as well as means of its improvement. Wiadomosci lekarskie, 77(6), 1161–1166. https://doi.org/10.36740/WLek202007124.
Griban, G. P., Dikhtiarenko, Z. M., Yeromenko, E. A., Lytvynenko, A. M., Koval, A. A., Ramsey, I. V., & Muzhychok, V. O. (2020). Influence of positive and negative factors on the university students’ health. Wiadomosci lekarskie, 73(8), 1735–1746. https://doi.org/10.36740/wlek202008128.
Vaskivska, H. O., Palamar, S. P., & Vlasenko, O. M. (2019). Нealth in the civic students’ value system: empirical analysis. Wiadomosci lekarskie, 72(10), 1947–1952. https://doi.org/10.36740/wlek201910118.
Maksymova, K. (2022). Formation culture of students’ health using fitness technologies in HEIs. Fizicna Reabilitacia ta Rekreacijno-Ozdorovci Tehnologii, 7(2), 61–65. https://doi.org/10.15391/prrht.2022-7.14.
Pohorilyak, R. Y., Zheliznyak, A. V., & Feger, O. V. (2023). Impact of distance education on students’ health. Wiadomosci lekarskie, 76(3), 640–644. https://doi.org/10.36740/WLek202303129.
Gordienko, O. I., & Movchan, V. P. (2022). Ways to improve motional activity of students in the conditions of distance learning. Rehabilitation and Recreation, 10, 162–169. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.21.
Ashanin, V., Filenko, L., Pasko, V., Poltoratskaya, A., & Tserkovna, O. (2017). Informatization on the physical culture of students using the «physical education» computer program. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 1970–1976. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03195.
Prysiazhnyuk, S., Pryimakov, O., Оleniev, D., Ejder, E., Popov, M., & Kolenkov, O. (2019). Research health-keeping technologies in the system of physical education of students from special medical groups. Journal of Physical Education and Sport, 19(3), 1663–1669. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.03241.
Karamushka, L. М., Kredentser, О. V., Tereshchenko, K. V., Lagodzinska, V. І., Ivkin, V. М., & Kovalchuk, O. S. (2023). Instruments for assessing staff’s mental health and well-being: psychological practicum. L. M. Karamushka (Ed.). Kyiv: G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAES of Ukraine. Available at: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733813.
Shushpanov, D. G. (2015). Health determinants: essence and systematization. Demography and Social Economy, 2(24), 141–152. https://doi.org/10.15407/dse2015.02.141.
